Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

Пойти по рукам

  • 1 пойти по рукам

    I
    ХОДИТЬ/ПОЙТИ ПО РУКАМ
    [VP; subj: concr, often a noun denoting a written or printed work; more often impfv; fixed WO]
    =====
    to be passed from one person to another:
    - X ходил по рукам X was passed from hand to hand;
    - X (was) circulated.
         ♦ Тогда же я прочла "Разговоры со Сталиным" Милована Джиласа. Австралийское издание этой книги... кто-то привёз в Москву, и она ходила по рукам (Аллилуева 2). It was at this time that I read Milovan Djilas' Conversations with Stalin. Someone had brought to Moscow the Australian version of this book, and it was passed from hand to hand (2a).
         ♦ Ходили по рукам полемические сочинения, в которых объяснялось, что горчица есть былие [= былье], выросшее из тела девки-блудницы... (Салтыков-Щедрин 1). Polemical compositions were handed around, explaining that mustard was a green which grew from the body of a fornicatress.. (1a).
         ♦ [Твардовский] боялся другого, он еще с лета угрожающе выпытывал, не ходит ли роман по рукам? (Солженицын 2). [Tvardovsky's] fears were quite different. That summer he had begun asking menacingly whether the novel was going the rounds (2a).
         Роман "Доктор Живаго" в рукописи несколько лет ходил в Москве по рукам, официально обсуждался в наших редакциях... (Гладков 1). The novel [Doctor Zhivago] had been circulating in Moscow in manuscript copies for several years, it had been officially under consideration by Soviet publishers., (1a)
    II
    ХОДИТЬ/ПОЙТИ ПО РУКАМ coll
    [VP; subj: human, female; usu. pfv]
    =====
    to have sexual relations with one man after another:
    - X пошла по рукам X began (has been) sleeping around;
    - [in limited contexts] X began (has been) living off men.
         ♦ "Мать, говорит, воровка, по магазинам промышляет, а она сама с пятнадцати по рукам пошла, но разденется, есть на что посмотреть!" (Максимов 1). "She said her mother's a thief, goes around stealing from shops, and that she herself has been living off men since she was fifteen, but when she took her clothes off, she was something to look atr (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > пойти по рукам

  • 2 РУКАМ

    вязать по рукам и ногам
    вязать по рукам и по ногам
    связать по рукам и ногам
    связать по рукам и по ногам
    связывать по рукам и ногам
    связывать по рукам и по ногам
    сковать по рукам и ногам
    сковать по рукам и по ногам
    сковывать по рукам и ногам
    сковывать по рукам и по ногам
    спутать по рукам и ногам
    спутать по рукам и по ногам
    спутывать по рукам и ногам
    спутывать по рукам и по ногам

    Большой русско-английский фразеологический словарь > РУКАМ

  • 3 ПОЙТИ

    пойти в огонь и в воду

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ПОЙТИ

  • 4 пойти

    374 Г сов.
    1. куда, откуда, с инф., без доп. minema (hakkama) ( sõltuvalt kontekstist: liikuma, astuma, sammuma, käima, kõndima, sõitma, tulema, ilmuma, levima, jne.); \пойтийти навстречу kellele vastu minema v tulema, \пойтийти в ногу с кем kellega ühte jalga astuma v sammu pidama hakkama (ka ülek.), \пойтийти грудью v напролом rinnaga läbi murdma, ребёнок \пойтишёл laps sai jalad alla v hakkas käima, \пойтийти на вёслах aerutama (hakkama), \пойтийти на парусах purjetama v seilama (hakkama), \пойтийти на охоту jahile minema, \пойтийти на войну sõtta minema, поезд \пойтийдёт утром rong läheb v väljub hommikul, на реке \пойтишёл лёд jõel hakkas jää minema v algas jääminek, кирпич \пойтишёл на стройку tellised läksid v saadeti ehitusele, \пойтийти ко дну põhja minema (ka ülek.), \пойтийти в гору (1) mäkke minema v viima, (2) ülek. ülesmäge minema, дорога \пойтишла лесом tee keeras metsa, \пойтишла молва kuulujutud hakkasid käima v läksid liikvele v lahti, лицо \пойтишло пятнами nägu läks laiguliseks v lapiliseks, мороз \пойтишёл по телу külmajudin v külm juga käis üle ihu, кровь \пойтишла носом ninast hakkas verd jooksma, из трубы \пойтишёл дым korstnast hakkas suitsu tulema v tõusma, от печки \пойтишло тепло ahjust hakkas sooja õhkuma, ahi hakkas sooja õhkama, \пойтийти в университет ülikooli astuma v õppima minema, \пойтийти за кого kellele mehele minema, \пойтийти в продажу müügile minema, этот товар не \пойтийдёт see kaup ei lähe, sellel kaubal ei ole minekut, \пойтийти в починку parandusse minema, \пойтийти в обработку töötlusse v ümbertöötlusse v ümbertöötamisele minema, \пойтийти в v на лом vanarauaks minema, \пойтийти на разрыв (отношений) suhteid katkestama, \пойтийти на уступки järele andma, \пойтийти на переговоры läbirääkimisi pidama soostuma, \пойтийти на сделку tehingut tegema, \пойтийти на жертвы ohvreid tooma, \пойтийти на самопожертвование end ohverdama, \пойтийти на риск riskima, riskile välja minema, \пойтийти на предательство reetmisteele minema v asuma, \пойтийти на сближение üksteisele lähenema (hakkama), самолёт \пойтишёл на посадку lennuk hakkas maanduma v alustas maandumist v läks maandele, \пойтийти на убыль kahanema, \пойтийти на подъём tõusuteed minema, \пойтийти в пляс tantsu lööma v vihtuma hakkama;
    2. toimima v toimuma v olema hakkama; часы \пойтишли точно kell hakkas täpselt käima, \пойтишли приготовления к отъезду algasid sõiduettevalmistused, в кинотеатре \пойтишёл новый фильм kinos hakkas jooksma uus film, женился - и \пойтишли дети ta abiellus ja tulid lapsed, после дождя \пойтишли грибы pärast vihma hakkas seeni tulema, хлеба \пойтишли в рост vili hakkas hoogsalt võrsuma v kasvama, картофель \пойтишёл в ботву kartul kasvas pealsesse v kasvatas ainult pealseid, дело \пойтишло к концу asi hakkas lahenema v lõpule jõudma, мальчику \пойтишёл пятый год poiss käib viiendat aastat, вот какие теперь люди \пойтишли kõnek. näed sa, millised inimesed nüüd on;
    3. kõnek. edenema, laabuma; дело \пойтишло на лад asi hakkas laabuma, всё \пойтишло к лучшему kõik liikus paremuse poole, \пойтийти на выздоровление paranema hakkama;
    4. кому, к чему sobima; ей не \пойтийдёт этот цвет see värv talle ei sobi v ei lähe;
    5. на кого-что kuluma, minema; на книги \пойтийдёт много денег raamatute peale läheb v kulub palju raha, raamatutele hakkab palju raha kuluma v minema, raamatud hakkavad palju raha võtma;
    6. sadama; \пойтишёл дождь vihma hakkas sadama, \пойтишёл снег hakkas lund tulema v sadama, \пойтишёл град tuleb v tuli rahet;
    7. чем, с чего (välja) käima, käiku tegema (mängus); \пойтийти конём ratsuga käima, \пойтийти с туза ässaga käima, ässa välja käima;
    8. в кого с С мн. ч. kelleks hakkama v saama; \пойтийти в артисты näitlejaks hakkama, \пойтийти в няни lapsehoidjaks v last hoidma hakkama;
    9. в кого kelle sarnaseks v kellesse minema; \пойтийти в отца isasse minema;
    10. на что kõnek. võtma mida, näkkama mille peale (kala kohta);
    11. \пойтишёл, \пойтишла в функции повел. накл. kõnek. mine ära; van. hakka liikuma; \пойтишёл вон! madalk. käi minema!;
    12. с инф. несов. kõnek. hakkama (intensiivse tegevuse puhul); \пойтишли калякать madalk. kus hakkasid alles vaterdama, kus läks alles mokalaat lahti, как \пойтишло трясти kus nüüd hakkas raputama, и \пойтишёл, и \пойтишёл küll alles v kus siis sattus hoogu, ei saa(nud) enam pidama; ‚
    \пойтийти v
    отправиться на боковую kõnek. külili viskama, põhku pugema;
    \пойтийти v
    \пойтийти далеко (elus) kaugele jõudma;
    \пойтийти v
    идти по стопам кого kelle jälgedes minema v astuma v käima;
    \пойтийти v
    идти на попятную kõnek. (oma sõnadest v. lubadustest) taganema, meelt muutma;
    \пойтийти по миру kerjakeppi kätte võtma;
    \пойтийти по рукам kõnek. käest kätte käima (hakkama);
    \пойтийти v
    идти прахом (1) tühjalt mööduma, raisku minema (aja kohta), (2) kokku varisema (näit. plaanide kohta), kõige liha teed minema;
    \пойтийти v
    идти с молотка haamri alla minema;
    \пойтишла писать губерния kõnek. humor. ja läkski lahti;
    если (уж) на то \пойтишло kui asi on juba niikaugele läinud, kui asi juba niiviisi on;
    всё \пойтийдёт к чертям kõnek. kõik lendab vastu taevast v kuradile

    Русско-эстонский новый словарь > пойти

  • 5 ходить по рукам

    I
    ХОДИТЬ/ПОЙТИ ПО РУКАМ
    [VP; subj: concr, often a noun denoting a written or printed work; more often impfv; fixed WO]
    =====
    to be passed from one person to another:
    - X ходил по рукам X was passed from hand to hand;
    - X (was) circulated.
         ♦ Тогда же я прочла "Разговоры со Сталиным" Милована Джиласа. Австралийское издание этой книги... кто-то привёз в Москву, и она ходила по рукам (Аллилуева 2). It was at this time that I read Milovan Djilas' Conversations with Stalin. Someone had brought to Moscow the Australian version of this book, and it was passed from hand to hand (2a).
         ♦ Ходили по рукам полемические сочинения, в которых объяснялось, что горчица есть былие [= былье], выросшее из тела девки-блудницы... (Салтыков-Щедрин 1). Polemical compositions were handed around, explaining that mustard was a green which grew from the body of a fornicatress.. (1a).
         ♦ [Твардовский] боялся другого, он еще с лета угрожающе выпытывал, не ходит ли роман по рукам? (Солженицын 2). [Tvardovsky's] fears were quite different. That summer he had begun asking menacingly whether the novel was going the rounds (2a).
         Роман "Доктор Живаго" в рукописи несколько лет ходил в Москве по рукам, официально обсуждался в наших редакциях... (Гладков 1). The novel [Doctor Zhivago] had been circulating in Moscow in manuscript copies for several years, it had been officially under consideration by Soviet publishers., (1a)
    II
    ХОДИТЬ/ПОЙТИ ПО РУКАМ coll
    [VP; subj: human, female; usu. pfv]
    =====
    to have sexual relations with one man after another:
    - X пошла по рукам X began (has been) sleeping around;
    - [in limited contexts] X began (has been) living off men.
         ♦ "Мать, говорит, воровка, по магазинам промышляет, а она сама с пятнадцати по рукам пошла, но разденется, есть на что посмотреть!" (Максимов 1). "She said her mother's a thief, goes around stealing from shops, and that she herself has been living off men since she was fifteen, but when she took her clothes off, she was something to look atr (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ходить по рукам

  • 6 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 7 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 8 mano

    f (pl -i)
    prender per manoвзять за руку
    baciare la mano / le mani — целовать руку / ру(ч)ки
    mettersi una mano sul cuoreположить руку на сердце
    alzare / levare le mani al cielo — воздевать руки к небу
    fregarsi / stropicciarsi le mani — потирать руки
    suonare a due / quattro mani — играть в две / четыре руки
    dare la mano(по) дать / (по) жать руку
    menare le mani — дать волю рукам, драться
    porgere / stendere la mano — 1) протянуть руку 2) перен. просить милостыню
    stringersi la manoпожать друг другу руки
    sporcarsi le maniпачкать руки (также перен.)
    toccare con mano перен. — пощупать, потрогать руками, убедиться
    mettersi / cacciarsi le mani nei capelli разг.рвать на себе волосы
    mettere le mani addosso a qd — схватить / задержать / арестовать кого-либо
    lasciarsi scappare di mano — 1) выпустить из рук; уронить 2) перен. упустить случай
    mi sento prudere le mani — у меня руки чешутся
    a mano — ручным способом, вручную; ручной( работы)
    avere a / alla / sotto mano — иметь под рукой
    essere alla manoбыть под рукой / рукой подать / доступным
    essere fuori (di) mano1) находиться далеко 2) быть недоступным / недосягаемым
    con le mani alla cintola / in mano — сложа руки
    a mano armata, armata manu лат. — см. manu militari
    di propria mano — своими руками, собственноручно
    mettere / porre mano al lavoro — взяться / приняться за работу, приступить к работе
    prima mano стр.первый слой краски, грунтовка
    mano protettiva стр. — защитный слой
    dare la prima mano a qcделать первые штрихи, начинать работу
    dare l'ultima mano a qcсделать последний штрих, завершить
    porre la mano a qcприложить руку к чему-либо, принять участие в чём-либо
    riconosco la sua mano — это его рук дело / его работа
    darsi le mani attorno a qc — хлопотать о чём-либо; суетиться
    cavare le mani da qcотделаться от чего-либо, сбыть что-либо с рук долой
    3) рука, почерк; жив. мазок
    è la sua mano — это его рука / почерк
    (scritto) di bella mano — (написано) красивым почерком
    4) перен. рука, власть; преимущество
    la mano leggera / pesante — лёгкая / тяжёлая рука
    cadere in mano di qdпопасть к кому-либо в руки
    lasciarsi prendere la mano da qd — оказаться на поводу у кого-либо
    caricare / calcare la mano — превышать меру / власть
    essere svelto di mano — 1) быть скорым на руку 2) быть вороватым / нечистоплотным
    dare mano liberaпредоставить полную свободу (действий)
    avere le mani legate перен. — не иметь власти, быть связанным по рукам
    avere la manoобладать преимуществом, первенствовать
    cedere la manoпотерять преимущество, уступить
    dare una mano a qdпротянуть / подать кому-либо руку помощи, помочь кому-либо
    prestare man forteподдержать силой / властной рукой, оказать существенную помощь
    6) уменье; склонность
    averci mano, avere la mano a qc — иметь сноровку, способность
    fare la mano a qc — набить руку на чём-либо, привыкнуть к чему-либо
    8) ход ( в картах), очередь
    la mano tocca a teтвой ход, тебе ходить
    Syn:
    ••
    mani di ricotta / di pasta frolla / di lolla / di burro — не руки, а крюки
    mangiarsi / mordersi le mani — кусать себе локти
    mettere le mani (d)avanti — (заранее) принять меры; быть осторожным
    capitare / venire sotto mano — попасться под руку
    restare con le mani vuoteостаться с пустыми руками / на бобах / с носом
    a man salva1) безнаказанно 2) в безопасности
    a mano a mano; di mano in mano — постепенно, мало-помалу
    man mano che... — по мере того / в зависимости от того, как...
    per mano di... — посредством..., через...
    di seconda / quinta mano — 1) из вторых / третьих рук 2) подержанный
    una mano lava l'altra (e tutt'e due lavano il viso) prov — рука руку моет(, и обе чисты бывают); (употребляется только в положительном смысле -) услуга за услугу)
    la mano sinistra non sappia quel che fa la destra prov — левая рука да не ведает, что творит правая
    (è) meglio esser di mano battuto; che di lingua feruto prov — лучше быть биту кулаком, чем (ранену) языком

    Большой итальяно-русский словарь > mano

  • 9 mano

    mano (pl -i) f 1) рука (кисть) prender per mano -- взять за руку tenersi per mano -- держаться за руки baciare la mano -- целовать руку <ру(ч)ки> mettersi una mano sul cuore -- положить руку на сердце alzare le mani al cielo -- воздевать руки к небу fregarsi le mani -- потирать руки suonare a due mani -- играть в две руки dare la mano -- (по) дать <(по)жать> руку battere le mani -- бить <хлопать> в ладоши; аплодировать, рукоплескать menare le mani -- дать волю рукам, драться venire alle mani -- дойти до рукопашной, сцепиться, подраться porgere la mano а) протянуть руку б) fig просить милостыню stringere la mano -- пожать руку stringersi la mano -- пожать друг другу руки sporcarsi le mani -- пачкать руки (тж перен) toccare con mano fig -- пощупать, потрогать руками, убедиться mettersi le mani nei capelli fam -- рвать на себе волосы mordersi le mani fig -- кусать себе руки, раскаиваться mettere le mani addosso a qd -- схватить <задержать, арестовать> кого-л lasciarsi scappare di mano а) выпустить из рук; уронить б) fig упустить случай lavarsi le mani а) мыть руки б) (чаще lavarsene le mani) умыть руки mi sento prudere le mani -- у меня руки чешутся giù le mani! -- руки прочь! alto le mani! -- руки вверх! a mano -- ручным способом, вручную avere a mano -- иметь под рукой essere alla mano -- быть под рукой (ср рукой подать), быть доступным fuori mano -- далеко; в захолустье essere fuori (di) mano а) находиться далеко б) быть недоступным <недосягаемым> a mano destra -- справа, направо con le mani alla cintola -- сложа руки a mano armata, armata mano -- вооруженным путем, с помощью оружия; с оружием в руках mettere mano alla borsa -- раскошелиться con le proprie mani -- своими (собственными) руками mano propria bur -- в собственные руки di propria mano -- своими руками, собственноручно 2) дело, работа; участие (в деле) mano d'opera v. manodopera mettere mano al lavoro -- взяться <приняться> за работу, приступить к работе prima mano edil -- первый слой краски, грунтовка prima mano d'intonaco -- первый слой штукатурки mano protettiva edil -- защитный слой dare la prima mano a qc -- делать первые штрихи, начинать работу dare l'ultima mano a qc -- сделать последний штрих, завершить что-л dare un'altra mano a qc -- подправить что-л dare una mano di bianco -- побелить avere mano in qc -- участвовать в чем-л porre la mano a qc -- приложить руку к чему-л, принять участие в чем-л riconosco la sua mano -- это его рук дело, это его работа darsi le mani attorno a qc -- хлопотать о чем-л; суетиться cavare le mani da qc -- отделаться от чего-л, сбыть что-л с рук долой far(ci) la mano -- набить руку 3) рука, почерк; pitt мазок firma di sua mano -- его собственноручная подпись Х la sua mano -- это его рука <почерк> (scritto) di bella mano -- (написано) красивым почерком 4) fig рука, власть; преимущество la mano leggera -- легкая рука mano di ferro e guanto di velluto -- железная рука в бархатной перчатке avere qd nelle mani -- держать кого-л в руках cadere in mano di qd -- попасть к кому-л в руки lasciarsi prendere la mano da qd -- оказаться на поводу у кого-л gravare la mano su qd -- притеснять кого-л, держать кого-л в ежовых рукавицах caricare la mano -- превышать меру <власть> avere in mano la situazione -- быть хозяином положения essere svelto di mano а) быть скорым на руку б) быть вороватым <нечистоплотным> на руку dare mano libera -- предоставить полную свободу (действий) avere le mani legate fig -- не иметь власти, быть связанным по рукам avere la mano -- обладать преимуществом, первенствовать cedere la mano -- потерять преимущество, уступить 5) помощь dare una mano a qd -- подать кому-л руку помощи, помочь кому-л, поддержать кого-л prestare man forte -- поддержать силой <властной рукой>, оказать существенную помощь tenere mano -- пособничать 6) уменье; склонность (к + D) averci mano, avere la mano a qc -- иметь сноровку (в + P), способность (к + D) fare la mano a qc -- набить руку на чем-л, привыкнуть к чему-л si vede la mano del maestro -- видна рука мастера 7) горсть a piene mani -- пригоршнями 8) carte ход, очередь la mano tocca a te -- твой ход, тебе ходить sono di mano -- мне ходить mani di ricotta fam -- не руки, а крюки la mano della provvidenza -- рука судьбы mani meccaniche -- механические руки, манипулятор mano corrente -- поручни, перила chiedere la mano -- просить руки avere le mani in pasta -- ~ иметь рыльце в пуху mangiarsi le mani -- кусать себе локти mettere le mani (d)avanti -- (заранее) принять меры; быть осторожным passare di mano in mano -- пойти по рукам (о женщине) prendere in mano -- взять в свои руки tenere le mani a casa fam -- рукам воли не давать capitare sotto mano -- попасться под руку avere le mani bucate -- тратить деньги без счета fare man bassa -- грабить, разбойничать restare con le mani vuote -- остаться с пустыми руками <на бобах, с носом> avere le mani lunghe а) быть драчливым б) быть вороватым в) иметь большое влияние <силу, вес> cogliere con le mani nel sacco -- поймать с поличным tenere la mano sull'elsa -- быть настороже <наготове> a man salva а) безнаказанно б) в безопасности a mano a mano, di mano in mano -- постепенно, мало-помалу man mano che... -- по мере того, как...; в зависимости от того, как... per mano di... -- посредством..., через... di sotto mano -- исподтишка, тайком di prima mano -- из первых рук di seconda mano а) из вторых <третьих> рук б) подержанный di lunga mano -- давно col cuore in mano -- чистосердечно Х la mano di Dio -- это перст Божий una mano lava l'altra (e tutt'e due lavano il viso) prov -- рука руку моет (, и обе чисты бывают) (употр тк в положительном смысле -- услуга за услугу) la mano sinistra non sappia quel che fa la destra prov -- левая рука да не ведает, что творит правая (Х) meglio esser di mano battuto, che di lingua feruto prov -- лучше быть биту кулаком, чем (ранену) языком

    Большой итальяно-русский словарь > mano

  • 10 mano

    mano (pl - i) f 1) рука ( кисть) prender per mano взять за руку tenersi per mano держаться за руки baciare la mano целовать руку <ру(ч)ки> mettersi una mano sul cuore положить руку на сердце alzare le mani al cielo воздевать руки к небу fregarsi le mani потирать руки suonare a due [a quattro] mani играть в две [в четыре] руки dare la mano — (по) дать <(по)жать> руку battere le mani бить <хлопать> в ладоши; аплодировать, рукоплескать menare le mani — дать волю рукам, драться venire alle mani дойти до рукопашной, сцепиться, подраться porgere la mano а) протянуть руку б) fig просить милостыню stringere la mano пожать руку stringersi la mano — пожать друг другу руки sporcarsi le mani пачкать руки (тж перен) toccare con mano fig пощупать, потрогать руками, убедиться mettersi le mani nei capelli fam рвать на себе волосы mordersi le mani fig кусать себе руки, раскаиваться mettere le mani addosso a qd схватить <задержать, арестовать> кого-л lasciarsi scappare di mano а) выпустить из рук; уронить б) fig упустить случай lavarsi le mani а) мыть руки б) ( чаще lavarsene le mani) умыть руки mi sento prudere le mani у меня руки чешутся giù le mani! руки прочь! alto le mani! — руки вверх! a mano — ручным способом, вручную avere a mano иметь под рукой essere alla mano быть под рукой (ср рукой подать), быть доступным fuori mano далеко; в захолустье essere fuori (di) mano а) находиться далеко б) быть недоступным <недосягаемым> a mano destra [sinistra] справа, направо [слева, налево] con le mani alla cintola — сложа руки a mano armata, armata mano < lat manu> — вооружённым путём, с помощью оружия; с оружием в руках mettere mano alla borsa раскошелиться con le proprie mani — своими (собственными) руками mano propria bur — в собственные руки di propria mano — своими руками, собственноручно 2) дело, работа; участие ( в деле) mano d'opera v. manodopera mettere mano al lavoro взяться <приняться> за работу, приступить к работе prima mano edil первый слой краски, грунтовка prima mano d'intonaco — первый слой штукатурки mano protettiva edil защитный слой dare la prima mano a qc делать первые штрихи, начинать работу dare l'ultima mano a qc сделать последний штрих, завершить что-л dare un'altra mano a qc подправить что-л dare una mano di bianco побелить avere mano in qc участвовать в чём-л porre la mano a qc приложить руку к чему-л, принять участие в чём-л riconosco la sua mano — это его рук дело, это его работа darsi le mani attorno a qc хлопотать о чём-л; суетиться cavare le mani da qc отделаться от чего-л, сбыть что-л с рук долой far(ci) la mano набить руку 3) рука, почерк; pitt мазок firma di sua mano — его собственноручная подпись è la sua mano — это его рука <почерк> (scritto) di bella mano — (написано) красивым почерком 4) fig рука, власть; преимущество la mano leggera [pesante] — лёгкая [тяжёлая] рука mano di ferro e guanto di velluto — железная рука в бархатной перчатке avere qd nelle mani — держать кого-л в руках cadere in mano di qd попасть к кому-л в руки lasciarsi prendere la mano da qd оказаться на поводу у кого-л gravare la mano su qd притеснять кого-л, держать кого-л в ежовых рукавицах caricare la mano превышать меру <власть> avere in mano la situazione — быть хозяином положения essere svelto di mano а) быть скорым на руку б) быть вороватым <нечистоплотным> на руку dare mano libera предоставить полную свободу (действий) avere le mani legate fig — не иметь власти, быть связанным по рукам avere la mano обладать преимуществом, первенствовать cedere la mano потерять преимущество, уступить 5) помощь dare una mano a qd — подать кому-л руку помощи, помочь кому-л, поддержать кого-л prestare man forte — поддержать силой <властной рукой>, оказать существенную помощь tenere mano — пособничать 6) уменье; склонность (к + D) averci mano, avere la mano a qc — иметь сноровку (в + P), способность (к + D) fare la mano a qc — набить руку на чём-л, привыкнуть к чему-л si vede la mano del maestro — видна рука мастера 7) горсть a piene mani — пригоршнями 8) carte ход, очередь la mano tocca a te твой ход, тебе ходить sono di mano — мне ходить
    ¤ mani di ricotta fam — не руки, а крюки la mano della provvidenza — рука судьбы mani meccaniche — механические руки, манипулятор mano corrente поручни, перила chiedere la mano — просить руки avere le mani in pasta — ~ иметь рыльце в пуху mangiarsi le mani — кусать себе локти mettere le mani (d)avanti — (заранее) принять меры; быть осторожным passare di mano in mano пойти по рукам ( о женщине) prendere in mano — взять в свои руки tenere le mani a casa fam — рукам воли не давать capitare sotto mano попасться под руку avere le mani bucate тратить деньги без счёта fare man bassa грабить, разбойничать restare con le mani vuote остаться с пустыми руками <на бобах, с носом> avere le mani lunghe а) быть драчливым б) быть вороватым в) иметь большое влияние <силу, вес> cogliere con le mani nel sacco поймать с поличным tenere la mano sull'elsa — быть настороже <наготове> a man salva а) безнаказанно б) в безопасности a mano a mano, di mano in mano постепенно, мало-помалу man mano che … — по мере того, как …; в зависимости от того, как … per mano di … посредством …, через di sotto mano исподтишка, тайком di prima mano — из первых рук di seconda mano а) из вторых <третьих> рук б) подержанный di lunga mano давно col cuore in mano чистосердечно è la mano di Dio — это перст Божий una mano lava l'altra (e tutt'e due lavano il viso) prov — рука руку моет (, и обе чисты бывают) (употр тк в положительном смысле — услуга за услугу) la mano sinistra non sappia quel che fa la destra prov — левая рука да не ведает, что творит правая (è) meglio esser di mano battuto, che di lingua feruto prov лучше быть биту кулаком, чем (ранену) языком

    Большой итальяно-русский словарь > mano

  • 11 ՁԵՌՔ

    ի 1. Рука. 2. Кисть. 3. (փխբ.) Человек (как работник), рабочие руки. 4. (փխբ.) Комплект. ◊ ՄԻ
    ձեռք շոր комплект одежды. Ձեռ(ք) առնել 1) предпринимать, предпринять, 2) разыгрывать, разыграть, шутить, подшутить. Ձեռ(ք) բարձրացնել поднимать, поднять руку. Ձեռք բերել 1) добывать, добыть, доставать, достать, 2) копить, накапливать, накопить, приобретать, приобрести, 3) достигать, достичь (чего-л.). Ձեռք բռնել помогать, помочь, выручать, выручить. Ձեռ(ք) գցել, տե՛ս Ձեռք բերել։ Ձեռք դնել приложить руку. Ձեռ(ք) զարնել՝ զարկել приступить. Ձեռք չի ընկնում не достать. Ձեռք կարկառել просить о помощи. Ձեռք ձգել, տե՛ս Ձեռք գցել։ Ձեռք ձեռքի տված рука об руку. Ձեռ(ք) մեկնել 1) протягивать, протянуть руку 2) подать руку помощи. Ձեռ(ք) վերցնել 1) отказаться, оставить, 2) տե՛ս Ձեռք բարձրացնել։ Ձեռք տալ 1) трогать, касаться, коснуться, 2) быть выгодным. Ձեռ(ք) ու ոտ(ք) слуги. Ձեռ(ք) ու ոտ(ք) անել стараться. Ձեռ(ք) քաշել 1) տե՛ս Ձեռք դնել, 2) отказываться, отказаться. Ձե՛ռքդ պագնեմ умоляю! Ձեռքերը լվ(ան)ալ 1) умывать, умыть руки, 2) терять, потерять надежду. Ձեռքերը թուլացան руки опустились. Ձեռքերը ծալած նստել сидеть сложа руки. Ձեռքերը կապել связать по рукам. Ձեռքը բարի лёгкая руки. Ձեռքը բաց щедрый. Ձեռքը բերանը հասնել быть в состоянии. Ձեռքը բերնին դնել зажимать, зажать рот. Ձեռքը բռնել, տե՛ս Ձեռք բռնել։ Ձեռքը դատարկ неимущий, бедный. Ձեռքը դեմ անել просить милостыню, подаяние. Ձեռքը թեթև лёгкая рука. Ձեռքը լիքը богатый, имущий. Ձեռքը խառնել вмешиваться. Ձեռքը խղճին դնել положить руку на сердце. Ձեռքը խնդրել просить руки. Ձեռքը ծանր 1) неудачливый, 2) тяжёлая рука. Ձեռ(ք)ը ծոցը մնալ остаться без помощи. Ձեռքը ծուռ на руку нечист, нечистый. Ձեռ(ք)ը կարճ 1) бедный, неимущий, 2) руки коротки. Ձեռ(ք)ը հալալ՝ մաքուր частный. Ձեռքը համբուրել молить, умолять. Ձեռ(ք)ը մերժել отказывать, отказать. Ձեռ(ք)ը պակաս бедный, неимущий. Ձեռ(ք)ը պարապ с пустыми руками. Ձեռքը պատը քսել отрекаться, отпираться. Ձեռքը պարզել протянуть руку. Ձեռքը վերցնել взять, брать в руки. Ձեռքը տաք имущий, богатый. Ձեռքը փեշը գցել слёзно просить. Ձեռքը քարի տակին լինել не иметь никакой возможности. Ձեռքի թաշկինակ դառնալ стать тряпкой. Ձեռքի կեղտ деньги. Ձեռքի մեջ քոր գալ ладонь чешется (к получке). Ձեռքի տակ առնել принимать, принять под своё крыло, покровительствовать. Ձեռքի տակ ունենալ иметь под рукой. Ձեռքի տակից втихомолку. Ձեռքի փող карманные деньги. Ձեռքի մեջ առնել взять в руки. Ձեռքին նայել ждать помощи. Ձեռքին-ոտքին անել кое-как объясняться. Ձեռքից ամեն ինչ գալ быть мастером на все руки. Ձեռքից արյան հոտ է գալիս руки в крови. Ձեռքից գալ мочь, уметь. Ձեռքից բաց թողնել упускать, упустить. Ձեռ(ք)ից գնալ 1) гибнуть, погибнуть, 2) чахнуть, зачахнуть, ձեռքից խլել отнимать, отнять. Ձեռքից հանել упустить. Ձեռքից ձեռք անցնել ходить, пойти по рукам. Ձեռ(ք)ից պրծնել избавиться (от кого-л.). Ձեռքն ընդունել принимать, принять предложение. Ձեռքն ընկնել попасть в руки, ձեռքով умелый. Ձեռքով անել делать рукой знак. Ձեռ(ք)ով-ոտ(ք)ով деловой, проворный. Ձեռքս կկտրեմ даю руку на отсечение. Ձեռքում պանել держать в руках. Ձեռք ու ոտքից ընկնել обессилеть. Աջ ձեռքը լինել быть правой рукой. Առաջին ձեռքից из первых рук. Երկու ձեռքով ստորագրել подписываться, подписаться обеими руками. Վարպետ ձեռք опытная рука. Մի ձեռքը յուղի, մյուսը՝ մեղրի մեջ кататься, как сыр в масле. Նրա ձեռքի բանը չէ не его рук дело, ему не под силу.
    * * *
    [N]
    рука (F)
    кисть (F)
    рабочий: рабочие руки (PL)
    работник (M)
    комплект (M)

    Armenian-Russian dictionary > ՁԵՌՔ

  • 12 -M643

    пойти по рукам (о женщине):

    — Se ci fosse qui la nostra amica, direbbe che anche noi passiamo di mano in mano a chi ci desidera. (C. Pavese, «Tra donne sole»)

    — Была бы здесь наша подружка, она бы сказала, что и мы ходим по рукам у всех, кто пожелает.

    Frasario italiano-russo > -M643

  • 13 echarse al mundo

    БИРС > echarse al mundo

  • 14 letto

    I agg
    2) читаемый; популярный
    uno tra i più letti scrittoriодин из популярнейших писателей
    II m
    1) кровать; койка; постель; ложе (также перен.)
    letto a vento / libr(iccin)o / a X / pieghevole / smontabile — раскладная кровать; раскладушка разг.
    letto a un posto / a / da una piazza — односпальная кровать
    letto a due posti / da due persone / a / da due piazze / matrimonialeдвухспальная кровать
    camera / stanza da letto — спальня
    accomodare / ravviare / acconciare il letto — прибрать кровать разг.
    rifare il lettoоправить постель
    rincalzare il lettoзаправить простыню и одеяло под матрац
    mutare il letto1) сменить постельное бельё 2) перен. не ночевать дома
    sdraiarsi / buttarsi sul letto — растянуться на постели
    andare a lettoлечь спать
    stare a letto a frollare разг. — нежиться в постели
    andare a letto come / con i polli / le galline разг. — ложиться спать с петухами
    mettersi in letto разг. — заболеть, слечь
    mettere a / nel letto разг. — уложить в постель ( больного)
    stare a letto, essere in (un fondo di) letto, essere inchiodato a / nel letto разг. — быть прикованным к постели
    ho fatto un mese di letto разг. — я месяц пролежал / провалялся в постели
    obbligare / tenere a letto разг. — предписать постельный режим
    stare (a sedere) sul letto разг. — выздоравливать
    uscire da(l) letto разг. — встать с постели ( о больном)
    essere cascato / ruzzolato dal letto шутл.свалиться с кровати (о лежебоке, который, вопреки обыкновению, рано встал)
    letto di dolore перен. — ложе скорби
    letto di morte перен. — смертный одр
    letto di rose перен. — ложе из роз, жизнь, полная удовольствий и наслаждений
    dormire / stare sopra un letto di rose перен. — наслаждаться всеми благами жизни
    letto di spine перен. — ложе из шипов и терниев, мученическая жизнь; мука мученическая разг.
    trovar(si) il letto (ri)fatto перен. — прийти на готовенькое
    figli di primo / di secondo letto — дети от первого / второго брака
    separazione di letto юр. — прекращение сожительства
    mutare lettoпойти по рукам разг.
    4) русло, ложе ( реки)
    5) спец. постель, основание
    preparare il letto a... перен. — подготовить почву для...
    6) полигр. талер
    7)
    letto della nave / del varo мор.стапель
    far lettoдавать осадок (о жидкости, вине)
    Syn:
    ••
    letto di Procuste: — см. Procuste
    stare tra letto e lettuccioпостоянно прихварывать
    fare il letto a... — проложить путь, расчистить дорогу
    fare lettoполегать (напр. о хлебах)
    rifare il letto ai caniзаниматься бесполезным делом
    va' a letto! разг. — пойди, проспись!, отстань!; не говори глупостей!
    chi va a letto senza cena; tutta la notte si dimena prov — кто без ужина ложится, тот всю ночь томится
    chi non ha letto e desco; mangi in terra e dorma al fresco prov — по одёжке протягивай ножки

    Большой итальяно-русский словарь > letto

  • 15 letto

    lètto I agg 1) прочитанный dare per letto uff -- опустить (за) чтение( знакомого) документа 2) читаемый; популярный uno tra i più letti scrittori -- один из популярнейших писателей lètto II m 1) кровать; койка; постель; ложе( тж перен) letto a vento pieghevole, smontabile> -- раскладная кровать; раскладушка (разг) letto a ribalta -- раскладная кровать letto da campo -- походная кровать letto nuziale -- брачное ложе letto a un posto, letto a una piazza -- односпальная кровать letto a due posti, letto da due persone, letto a due piazze, letto matrimoniale -- двухспальная кровать letto a una piazza e mezzo -- полуторная кровать divano letto -- диван-кровать poltrona letto -- кресло-кровать camera da letto -- спальня biancheria da letto -- постельное белье fare il letto -- постлать <постелить> постель trovar(si) il letto (ri)fatto fam -- прийти на готовенькое accomodare il letto -- прибрать кровать (разг) rifare il letto -- оправить постель rincalzare il letto -- заправить простыню и одеяло под матрац mutare il letto а) сменить постельное белье б) fig не ночевать дома sdraiarsi sul letto -- растянуться на постели andare a letto -- лечь спать stare a letto a frollare fam -- нежиться в постели andare a letto come i polli fam -- ложиться спать с петухами mettersi in letto -- заболеть, слечь mettere a letto -- уложить в постель (больного) stare a letto, essere in (un fondo di) letto, fam essere inchiodato a letto -- быть прикованным к постели ho fatto un mese di letto fam -- я месяц пролежал <провалялся> в постели obbligare a letto -- предписать постельный режим stare (a sedere) sul letto -- выздоравливать uscire da(l) letto -- встать с постели (о больном) essere cascato dal letto scherz -- свалиться с кровати (о лежебоке, который, вопреки обыкновению, рано встал) letto di dolore -- ложе скорби letto di morte -- смертный одр letto di rose -- ложе из роз, жизнь, полная удовольствий и наслаждений dormire sopra un letto di rose -- ~ наслаждаться всеми благами жизни letto di spine -- ложе из шипов и терний, мученическая жизнь; мука мученическая (разг) 2) сожительство figli di primo letto -- дети от первого брака figli di due letti -- сводные дети separazione di letto dir -- прекращение сожительства (между супругами) andare a letto (con) -- (пере)спать (с + S) mutare letto -- пойти по рукам (разг) 3) подстилка( для скота) 4) русло, ложе ( реки) letto asciutto -- высохшее русло 5) t.sp постель, основание letto di posa edil -- постель кладки preparare il letto a... fig -- подготовить почву для... (+ G) letto di ghiaia ferr -- балласт 6) tip талер 7) letto della nave mar -- стапель 8) non com осадок far letto -- давать осадок (о жидкости, вине) letto di Procuste -- прокрустово ложе letto caldo agr -- парник senza letto né tetto -- ни кола ни двора stare tra letto e lettuccio -- постоянно прихварывать fare il letto a... -- проложить путь, расчистить дорогу (+ D) fare letto -- полегать (напр о хлебах) rifare il letto ai cani -- заниматься бесполезным делом va' a letto! fam -- пойди, проспись!, отстань!; не говори глупостей! chi va a letto senza cena, tutta la notte si dimena prov -- кто без ужина ложится, тот всю ночь томится chi va a letto coi cani si leva colle pulci prov -- с собакой ляжешь -- с блохами встанешь (ср с кем поведешься, от того и наберешься) chi non ha letto e desco, mangi in terra e dorma al fresco prov -- ~ по одежке протягивай ножки

    Большой итальяно-русский словарь > letto

  • 16 letto

    lètto I agg 1) прочитанный dare per letto uff опустить (за) чтение( знакомого) документа 2) читаемый; популярный uno tra i più letti scrittori один из популярнейших писателей lètto II 1) кровать; койка; постель; ложе (тж перен) letto a vento pieghevole, smontabile> — раскладная кровать; раскладушка ( разг) letto a ribalta — раскладная кровать letto da campo — походная кровать letto nuziale < lett geniale> — брачное ложе letto a un posto, letto a una piazza — односпальная кровать letto a due posti, letto da due persone, letto a due piazze, letto matrimoniale — двухспальная кровать letto a una piazza e mezzo — полуторная кровать divano letto — диван-кровать poltrona letto — кресло-кровать camera da letto спальня biancheria da letto — постельное бельё fare il letto постлать <постелить> постель trovar(si) il letto (ri)fatto fam прийти на готовенькое accomodare il letto прибрать кровать ( разг) rifare il letto оправить постель rincalzare il letto заправить простыню и одеяло под матрац mutare il letto а) сменить постельное бельё б) fig не ночевать дома sdraiarsi sul letto растянуться на постели andare a letto лечь спать stare a letto a frollare fam нежиться в постели andare a letto come i polli fam ложиться спать с петухами mettersi in letto заболеть, слечь mettere a letto уложить в постель ( больного) stare a letto, essere in (un fondo di) letto, fam essere inchiodato a letto быть прикованным к постели ho fatto un mese di letto fam — я месяц пролежал <провалялся> в постели obbligare a letto предписать постельный режим stare (a sedere) sul letto выздоравливать uscire da(l) letto встать с постели ( о больном) essere cascato dal letto scherz свалиться с кровати (о лежебоке, который, вопреки обыкновению, рано встал) letto di dolore — ложе скорби letto di morte смертный одр letto di rose — ложе из роз, жизнь, полная удовольствий и наслаждений dormire sopra un letto di rose — ~ наслаждаться всеми благами жизни letto di spine — ложе из шипов и терний, мученическая жизнь; мука мученическая ( разг) 2) сожительство figli di primo [di secondo] letto дети от первого [от второго] брака figli di due letti — сводные дети separazione di letto dir прекращение сожительства ( между супругами) andare a letto (con) — (пере)спать (с + S) mutare letto пойти по рукам ( разг) 3) подстилка ( для скота) 4) русло, ложе ( реки) letto asciutto — высохшее русло 5) t.sp постель, основание letto di posa edil — постель кладки preparare il letto a … fig подготовить почву для … (+ G) letto di ghiaia ferr балласт 6) tip талер 7): letto della nave mar стапель 8) non com осадок far letto давать осадок (о жидкости, вине)
    ¤ letto di Procuste — прокрустово ложе letto caldo agr парник senza letto né tetto — ни кола ни двора stare tra letto e lettuccio постоянно прихварывать fare il letto a … проложить путь, расчистить дорогу (+ D) fare letto — полегать ( напр о хлебах) rifare il letto ai cani заниматься бесполезным делом va' a letto! fam — пойди, проспись!, отстань!; не говори глупостей! chi va a letto senza cena, tutta la notte si dimena prov — кто без ужина ложится, тот всю ночь томится chi va a letto coi cani si leva colle pulci prov — с собакой ляжешь — с блохами встанешь (ср с кем поведёшься, от того и наберёшься) chi non ha letto e desco, mangi in terra e dorma al fresco prov — ~ по одёжке протягивай ножки

    Большой итальяно-русский словарь > letto

  • 17 cair

    I vi
    1) падать, упасть

    cair a prumo — растянуться, шлепнуться

    cair de costas — опрокинуться, упасть на спину

    2) прн пасть (о крепости, о правительстве)
    3) отпадать, отделяться; опадать ( о листьях)
    4) свисать, свешиваться
    5) спадать, стихать, утихать
    7) происходить, случаться
    9) выходить, смотреть (об окне, двери)
    10) быть к лицу, идти

    cair em sorte — выпадать на долю, доставаться

    cair no chisteрзг попасть в самую точку

    cair na conta (na razão), cair em si — одуматься, опомниться

    cair no mato (no mundo) — исчезнуть, скрыться

    não ter onde cair morto — не иметь ни кола, ни двора

    cair com os cobresбраз тряхнуть серебром, мошной

    II m

    ao cair do dia — на исходе дня, к вечеру

    Portuguese-russian dictionary > cair

  • 18 echarse al mundo

    Universal diccionario español-ruso > echarse al mundo

  • 19 -L492

    переходить из рук в руки, пойти по рукам (о женщине).

    Frasario italiano-russo > -L492

  • 20 go

    [ɡəu]
    the clouds have gone тучи рассеялись; all hope is gone исчезли все надежды go разг. сделка; is it a go? идет?; по рукам?; all (или quite) the go очень модно; предмет всеобщего увлечения go up расти (о числе); повышаться (о ценах); apples have gone up яблоки подорожали it goes without saying само собой разумеется; (it is true) as far as it goes (верно) поскольку дело касается этого first go первым делом, сразу же; at a go сразу, зараз go потерпеть крах, обанкротиться; the bank may go any day крах банка ожидается со дня на день go along with you! убирайся!; be gone! проваливай(те)!; going fifteen на пятнадцатом году to be on the go быть в движении, в работе; he is always on the go он вечно куда-то спешит to be on the go быть на склоне лет, на закате дней to be on the go быть пьяным to be on the go собираться уходить go подходить, быть под стать (чему-л.); the blue scarf goes well with your blouse этот голубой шарф хорошо подходит к вашей блузке the clouds have gone тучи рассеялись; all hope is gone исчезли все надежды go off сойти, пройти; the concert went off well концерт прошел хорошо dot and go one калека на деревянной ноге dot and go one ковыляющая походка dot and go one хромать, ковылять go пройти, окончиться определенным результатом; the election went against him выборы кончились для него неудачно go приводиться в движение; направляться, руководствоваться (by); the engine goes by electricity машина приводится в движение электричеством first go первым делом, сразу же; at a go сразу, зараз go рухнуть, свалиться, сломаться, податься; the platform went трибуна обрушилась; first the sail and then the mast went сперва подался парус, a затем и мачта go on длиться; for going on a year в течение года go разг. энергия; воодушевление; рвение; full of go полон энергии go быть в действии, работать (о механизме, машине); ходить (о часах); to set the clock going завести часы go в сочетании с последующим герундием означает: чем-то часто или постоянно заниматься go глагол-связка в составном именном сказуемом означает: делаться, становиться go глагол-связка в составном именном сказуемом означает: постоянно находиться в (каком-л.) положении или состоянии go гласить, говорить (о тексте, статье) go (pl goes) разг. движение, ход, ходьба go сделать (какое-л.) движение; go like this with your left foot! сделай так левой ногой! go в обороте be going + inf. смыслового глагола выражает намерение совершить какое-л. действие в ближайшем будущем: I am going to speak to her я намереваюсь поговорить с ней go ехать, путешествовать; to go by train ехать поездом; to go by plane лететь самолетом; I shall go to France я поеду во Францию go звучать, звонить (о колоколе, звонке и т. п.); бить, отбивать (о часах) go (went; gone) идти, ходить; быть в движении; передвигаться (в пространстве или во времени); the train goes to London поезд идет в Лондон go иметь хождение (о монете, пословице и т. п.); быть в обращении; переходить из уст в уста; the story goes как говорят go класть(ся), ставить(ся) на определенное место; постоянно храниться; where is this carpet to go? куда постелить этот ковер? go разг. обстоятельство, положение; неожиданный поворот дел; here's a pretty go! ну и положеньице! go отменяться, уничтожаться; this clause of the bill will have to go эта статья законопроекта должна быть выброшена go отправляться (часто с последующим герундием); go for shopping отправляться за покупками go переходить в собственность, доставаться; the house went to the elder son дом достался старшему сыну go подходить, быть под стать (чему-л.); the blue scarf goes well with your blouse этот голубой шарф хорошо подходит к вашей блузке go пойти; уходить; уезжать; стартовать; I'll be going now ну, я пошел; it is time for us to go нам пора уходить (или идти); let me go! отпустите! go разг. попытка; have a go (at) попытаться, рискнуть; let's have a go at it давайте попробуем go разг. порция (кушанья); глоток (вина) go потерпеть крах, обанкротиться; the bank may go any day крах банка ожидается со дня на день go приводиться в движение; направляться, руководствоваться (by); the engine goes by electricity машина приводится в движение электричеством go продаваться (по определенной цене, for); this goes for 1 shilling это стоит 1 шиллинг; to go cheap продаваться по дешевой цене go пройти, окончиться определенным результатом; the election went against him выборы кончились для него неудачно go пройти, быть принятым, получить признание (о плане, проекте) go простираться, вести (куда-л.), пролегать, тянуться; how far does this road go? далеко ли тянется эта дорога? go проходить; исчезать; рассеиваться, расходиться; much time has gone since that day с того дня прошло много времени; summer is going лето проходит go рухнуть, свалиться, сломаться, податься; the platform went трибуна обрушилась; first the sail and then the mast went сперва подался парус, a затем и мачта go разг. сделка; is it a go? идет?; по рукам?; all (или quite) the go очень модно; предмет всеобщего увлечения go умещаться, укладываться (во что-л.); six into twelve goes twice шесть в двенадцати содержится два раза go умирать, гибнуть; теряться, пропадать; she is gone она погибла; она скончалась; my sight is going я теряю зрение go разг. успех; успешное предприятие; to make a go of it амер. разг. добиться успеха; преуспеть; no go бесполезный; безнадежный go разг. энергия; воодушевление; рвение; full of go полон энергии who goes there? кто идет? (окрик часового); to go (after smb.) идти (за кем-л.) to go a long way иметь большое значение, влияние (to, towards, with) to go a long way хватать надолго (о деньгах); to go one better превзойти (соперника); to go right through идти напролом go about делать поворот кругом go about мор. делать поворот оверштаг go about расхаживать, ходить туда и сюда go about циркулировать, иметь хождение (о слухах; о деньгах) go about циркулировать go without обходиться (без чего-л.); go about your business! разг. пошел вон!, убирайся! go after искать go after находить удовольствие в; go against противоречить, идти против (убеждений) go after находить удовольствие в; go against противоречить, идти против (убеждений) to go all out напрячь все силы; to go to (smb.'s) heart печалить, огорчать (кого-л.) go along двигаться go along продолжать go along сопровождать (with) go along with you! убирайся!; be gone! проваливай(те)!; going fifteen на пятнадцатом году go back возвращаться go back изменить (друзьям; on, upon); go behind пересматривать, рассматривать заново, изучать (основания, данные) go back нарушить (обещание; слово; on, upon) go back отказаться (on, upon - от своих слов) go back изменить (друзьям; on, upon); go behind пересматривать, рассматривать заново, изучать (основания, данные) go between быть посредником между; go beyond превышать (что-л.) go by проходить (о времени) go by проходить мимо go by руководствоваться; I go by the barometer я руководствуюсь барометром go by судить по go ехать, путешествовать; to go by train ехать поездом; to go by plane лететь самолетом; I shall go to France я поеду во Францию to go by the name of быть известным под именем to go by the name of быть связанным с (чьим-л.) именем; she is six months gone with the child она на шестом месяце беременности go ехать, путешествовать; to go by train ехать поездом; to go by plane лететь самолетом; I shall go to France я поеду во Францию go продаваться (по определенной цене, for); this goes for 1 shilling это стоит 1 шиллинг; to go cheap продаваться по дешевой цене go down быть побежденным go down быть приемлемым (для кого-л.); быть одобренным (with - кем-л.); go far into продолжаться долго go down затонуть go down садиться (о солнце) go down снижаться go down спускаться; опускаться; to go down in the world опуститься, потерять былое положение (в обществе) go down стихать (о ветре) go down спускаться; опускаться; to go down in the world опуститься, потерять былое положение (в обществе) he went and did it он взял и сделал это; to go down the drain разг. быть истраченным впустую (о деньгах) to go easy (on smth.) амер. быть тактичным (в отношении чего-л.); to go on instruments вести (самолет) по приборам go down быть приемлемым (для кого-л.); быть одобренным (with - кем-л.); go far into продолжаться долго go for быть принятым за go for идти (за чем-л.) go for разг. наброситься, обрушиться на; the speaker went for the profiteers оратор обрушился на спекулянтов go for стоить, иметь цену; to go for nothing (something) ничего не стоить (коечто стоить); to go for a song идти за бесценок, ничего не стоить; go forth быть опубликованным go for стремиться (к чему-л.) go for стоить, иметь цену; to go for nothing (something) ничего не стоить (коечто стоить); to go for a song идти за бесценок, ничего не стоить; go forth быть опубликованным go for стоить, иметь цену; to go for nothing (something) ничего не стоить (коечто стоить); to go for a song идти за бесценок, ничего не стоить; go forth быть опубликованным go отправляться (часто с последующим герундием); go for shopping отправляться за покупками go for стоить, иметь цену; to go for nothing (something) ничего не стоить (коечто стоить); to go for a song идти за бесценок, ничего не стоить; go forth быть опубликованным go go at бросаться (на кого-л.) go go at энергично браться (за что-л.); go away уходить, убираться to go hungry быть, ходить всегда голодным; to go in rags ходить в лохмотьях he goes frightening people with his stories он постоянно пугает людей своими рассказами; to go hunting ходить на охоту go in входить go in затмиться (о солнце, луне) go in участвовать (в состязании) go in for разг. выступать в пользу (кого-л., чего-л.); go in with объединяться, действовать совместно (с кем-л.); присоединяться (к кому-л.) go in for ставить себе (что-л.) целью, добиваться (чего-л.); to go in for an examination экзаменоваться go in for увлекаться (чем-л.); to go in for sports заниматься спортом; to go in for collecting pictures заняться, увлечься коллекционированием картин go in for увлекаться (чем-л.); to go in for sports заниматься спортом; to go in for collecting pictures заняться, увлечься коллекционированием картин go in for увлекаться (чем-л.); to go in for sports заниматься спортом; to go in for collecting pictures заняться, увлечься коллекционированием картин sport: go спорт, спортивные игры; охота; рыбная ловля; athletic sports атлетика; to go in for sports заниматься спортом; to have good sport хорошо поохотиться to go hungry быть, ходить всегда голодным; to go in rags ходить в лохмотьях go in for разг. выступать в пользу (кого-л., чего-л.); go in with объединяться, действовать совместно (с кем-л.); присоединяться (к кому-л.) go into впадать (в истерику и т. п.); приходить (в ярость) go into входить; вступать; to go into Parliament стать членом парламента go into расследовать, тщательно рассматривать go into часто бывать, посещать go into входить; вступать; to go into Parliament стать членом парламента go сделать (какое-л.) движение; go like this with your left foot! сделай так левой ногой! to go mad (или mental) сойти с ума; to go sick захворать go off выстрелить (об оружии); перен. выпалить go off ослабевать (о боли и т. п.) go off отделаться (от чего-л.); сбыть, продать go off сойти, пройти; the concert went off well концерт прошел хорошо go off стать хуже; испортиться (о мясе и т. п.) go off терять сознание; умирать go off убежать, сбежать go off уходить со сцены to go off the deep end напиться; to go off the handle выйти из себя to go off the deep end напиться; to go off the handle выйти из себя go on длиться; for going on a year в течение года go on придираться, спорить; go on for приближаться к (о времени, возрасте) go on (упорно) продолжать, идти дальше on: go указывает на: продолжение или развитие действия: to walk on продолжать идти; go on! продолжай(те)!; there is a war on идет война go on придираться, спорить; go on for приближаться к (о времени, возрасте) to go easy (on smth.) амер. быть тактичным (в отношении чего-л.); to go on instruments вести (самолет) по приборам go on strike объявлять забастовку strike: go забастовка, стачка; to be on strike бастовать; to go on strike объявлять забастовку, забастовать to go to sea стать моряком; to go to school получать школьное образование; ходить в школу; to go on the stage стать актером to go on the streets стать проституткой to go a long way хватать надолго (о деньгах); to go one better превзойти (соперника); to go right through идти напролом go out (за)бастовать go out бывать в обществе go out выйти; выходить go out выйти в отставку go out выйти в свет (о книге) go out выйти из моды go out кончаться (о месяце, годе) go out обрушиться go out погаснуть go out потерпеть неудачу go over быть отложенным (о проекте закона) go over быть отложенным go over изучать в деталях go over опрокинуться (об экипаже) go over хим. переходить, превращаться go over переходить (на другую сторону) go over переходить из одной партии в другую; переменить веру go over перечитывать, повторять go over превосходить to go a long way хватать надолго (о деньгах); to go one better превзойти (соперника); to go right through идти напролом go round вращаться; the wheels go round колеса вращаются go round обойти кругом, хватить на всех (за столом) go round приходить в гости запросто to go round the bend терять равновесие; сходить с ума; to go rounds ходить по рукам to go round the bend терять равновесие; сходить с ума; to go rounds ходить по рукам to go mad (или mental) сойти с ума; to go sick захворать go through быть принятым (о проекте, предложении) go through испытывать, подвергаться go through находить сбыт, рынок (о товаре); to go through several editions выдержать несколько изданий (о книге) go through обыскивать, обшаривать go through проделывать go through проноситься (об одежде); go through (with smth.) довести (что-л.) до конца go through проноситься (об одежде); go through (with smth.) довести (что-л.) до конца go through тщательно разбирать пункт за пунктом go through упорствовать go through находить сбыт, рынок (о товаре); to go through several editions выдержать несколько изданий (о книге) to go all out напрячь все силы; to go to (smb.'s) heart печалить, огорчать (кого-л.) go to law возбуждать судебное дело go to law обращаться в суд go to law обращаться к правосудию law: go суд, судебный процесс; to be at law (with smb.) быть в тяжбе (с кем-л.); to go to law подать в суд; начать судебный процесс to go to sea стать моряком; to go to school получать школьное образование; ходить в школу; to go on the stage стать актером school: to go to go поступить в школу; to go to school (to smb.) учиться (у кого-л.) to go to go поступить в школу; to go to school (to smb.) учиться (у кого-л.) to go to go ходить в школу to go to sea стать моряком; to go to school получать школьное образование; ходить в школу; to go on the stage стать актером sea: go море; at sea в море; beyond (или over) the sea(s) за морем; за море; by sea морем; by the sea у моря; to go to sea стать моряком go to the country распускать парламент и назначать новые выборы go together сочетаться, гармонировать go under гибнуть; амер. умирать go under заходить, закатываться (о солнце) go under исчезать go under не выдерживать (испытаний, страданий) go under разоряться go under тонуть under: go go погибнуть go go разориться go up взорваться, сгореть go up подниматься; восходить (на гору); go up in smoke улетучиться go up амер. разориться go up расти (о числе); повышаться (о ценах); apples have gone up яблоки подорожали go up подниматься; восходить (на гору); go up in smoke улетучиться go with быть заодно (с кем-л.) go with подходить, гармонировать; согласовываться, соответствовать go with сопровождать go without обходиться (без чего-л.); go about your business! разг. пошел вон!, убирайся! go along with you! убирайся!; be gone! проваливай(те)!; going fifteen на пятнадцатом году great go разг. последний экзамен на степень бакалавра (преим. гуманитарных наук в Кембридже) go разг. попытка; have a go (at) попытаться, рискнуть; let's have a go at it давайте попробуем he goes frightening people with his stories он постоянно пугает людей своими рассказами; to go hunting ходить на охоту to go bust разг. разориться; he goes hot and cold его бросает в жар и в холод to be on the go быть в движении, в работе; he is always on the go он вечно куда-то спешит he went and did it он взял и сделал это; to go down the drain разг. быть истраченным впустую (о деньгах) go разг. обстоятельство, положение; неожиданный поворот дел; here's a pretty go! ну и положеньице! go переходить в собственность, доставаться; the house went to the elder son дом достался старшему сыну how did the voting go? как прошло голосование?; the play went well пьеса имела успех go простираться, вести (куда-л.), пролегать, тянуться; how far does this road go? далеко ли тянется эта дорога? go в обороте be going + inf. смыслового глагола выражает намерение совершить какое-л. действие в ближайшем будущем: I am going to speak to her я намереваюсь поговорить с ней go by руководствоваться; I go by the barometer я руководствуюсь барометром I shall go entirely by what the doctor says я буду руководствоваться исключительно тем, что говорит врач go ехать, путешествовать; to go by train ехать поездом; to go by plane лететь самолетом; I shall go to France я поеду во Францию go пойти; уходить; уезжать; стартовать; I'll be going now ну, я пошел; it is time for us to go нам пора уходить (или идти); let me go! отпустите! go разг. сделка; is it a go? идет?; по рукам?; all (или quite) the go очень модно; предмет всеобщего увлечения it goes without saying само собой разумеется; (it is true) as far as it goes (верно) поскольку дело касается этого it is going to rain собирается дождь go пойти; уходить; уезжать; стартовать; I'll be going now ну, я пошел; it is time for us to go нам пора уходить (или идти); let me go! отпустите! it will go hard with him ему трудно (или плохо) придется; ему не поздоровится no go безвыходное положение, тупик; it's no go ничего не поделаешь; ничего не выходит; этот номер не пройдет go пойти; уходить; уезжать; стартовать; I'll be going now ну, я пошел; it is time for us to go нам пора уходить (или идти); let me go! отпустите! go разг. попытка; have a go (at) попытаться, рискнуть; let's have a go at it давайте попробуем go разг. успех; успешное предприятие; to make a go of it амер. разг. добиться успеха; преуспеть; no go бесполезный; безнадежный go проходить; исчезать; рассеиваться, расходиться; much time has gone since that day с того дня прошло много времени; summer is going лето проходит go умирать, гибнуть; теряться, пропадать; she is gone она погибла; она скончалась; my sight is going я теряю зрение go разг. успех; успешное предприятие; to make a go of it амер. разг. добиться успеха; преуспеть; no go бесполезный; безнадежный no go безвыходное положение, тупик; it's no go ничего не поделаешь; ничего не выходит; этот номер не пройдет go рухнуть, свалиться, сломаться, податься; the platform went трибуна обрушилась; first the sail and then the mast went сперва подался парус, a затем и мачта how did the voting go? как прошло голосование?; the play went well пьеса имела успех go быть в действии, работать (о механизме, машине); ходить (о часах); to set the clock going завести часы go умирать, гибнуть; теряться, пропадать; she is gone она погибла; она скончалась; my sight is going я теряю зрение to go by the name of быть связанным с (чьим-л.) именем; she is six months gone with the child она на шестом месяце беременности go умещаться, укладываться (во что-л.); six into twelve goes twice шесть в двенадцати содержится два раза go for разг. наброситься, обрушиться на; the speaker went for the profiteers оратор обрушился на спекулянтов go иметь хождение (о монете, пословице и т. п.); быть в обращении; переходить из уст в уста; the story goes как говорят go проходить; исчезать; рассеиваться, расходиться; much time has gone since that day с того дня прошло много времени; summer is going лето проходит go отменяться, уничтожаться; this clause of the bill will have to go эта статья законопроекта должна быть выброшена go продаваться (по определенной цене, for); this goes for 1 shilling это стоит 1 шиллинг; to go cheap продаваться по дешевой цене the thread is too thick to go into the needle эта нитка слишком толста, чтобы пролезть в иголку go (went; gone) идти, ходить; быть в движении; передвигаться (в пространстве или во времени); the train goes to London поезд идет в Лондон go round вращаться; the wheels go round колеса вращаются go класть(ся), ставить(ся) на определенное место; постоянно храниться; where is this carpet to go? куда постелить этот ковер? who goes there? кто идет? (окрик часового); to go (after smb.) идти (за кем-л.)

    English-Russian short dictionary > go

См. также в других словарях:

  • Пойти по рукам — ХОДИТЬ ПО РУКАМ. ПОЙТИ ПО РУКАМ. Экспрес. 1. Быть в пользовании то у одного, то у другого, передаваться от одного к другому. О книге, стихах, рукописи и т. п. До сих пор говорят о какой то любовной записке, написанной Зиной, и которая будто… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Пойти по рукам — 1. Разг. Неодобр. Стать неразборчивой в половых связях; стать проституткой (о женщине). БТС, 892; СОСВ, 143; ЗС 1996, 262, 377; Верш. 6, 128. 2. Пск. Подвергнуться разорению, разворовыванию. СПП 2001, 66 …   Большой словарь русских поговорок

  • Пойти по рукам — опуститься (о женщине), стать проституткой …   Словарь русского арго

  • пойти по рукам — Переходить от одного к другому …   Словарь многих выражений

  • пойти — пойду, пойдёшь; пойди и (разг.) поди; пошёл, шла, шло; пошедший; пойдя; св. 1. Начать идти (1 8, 10 12, 14, 16 24, 26 30 зн.). П. в кино. П. погулять. П. вперёд к прекрасной цели. Из чайника пошёл пар. Зарплата пойдёт с первого числа. Дорога… …   Энциклопедический словарь

  • пойти — пойду/, пойдёшь; пойди/ и, (разг.), поди/; пошёл, шла/, шло/; поше/дший; пойдя/; св. см. тж. пошёл, пойди вон, пошёл 1) начать идти 1), 8), 10), 12), 14), 16), 24), 26), 30) …   Словарь многих выражений

  • ПОЙТИ — куда, стать или начать идти, отправиться пеши или водой, уйти по что, с известною целью. Поди домой, и Бог с тобой! ступай. Пойду да погляжу. Пошел бы ты, да удавился. Бабы по грибы пошли. Река пошла на восток, поворотила. Лес, пашня под гору… …   Толковый словарь Даля

  • Ходить по рукам — ХОДИТЬ ПО РУКАМ. ПОЙТИ ПО РУКАМ. Экспрес. 1. Быть в пользовании то у одного, то у другого, передаваться от одного к другому. О книге, стихах, рукописи и т. п. До сих пор говорят о какой то любовной записке, написанной Зиной, и которая будто… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • По рукам пойти (ходить) — РУКА, и, вин. руку, мн. руки, рук, рукам, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Связывать по рукам и по ногам — кого. СВЯЗАТЬ ПО РУКАМ И ПО НОГАМ кого. Разг. Экспрес. Не давать возможности свободно действовать, вести себя независимо. Ты молодой, свободный… Неужели у меня хватило бы духу связать тебя по рукам и по ногам на всю жизнь… Ну, а если тебе потом… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Связать по рукам и по ногам — СВЯЗЫВАТЬ ПО РУКАМ И ПО НОГАМ кого. СВЯЗАТЬ ПО РУКАМ И ПО НОГАМ кого. Разг. Экспрес. Не давать возможности свободно действовать, вести себя независимо. Ты молодой, свободный… Неужели у меня хватило бы духу связать тебя по рукам и по ногам на всю… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»